На підставі ініціативи Олени Зеленської, першої леді України, під назвою «Без бар’єрів», було ухвалено Національну стратегію для створення в Україні середовища без перешкод до 2030 року, а також затверджено детальний план дій на 2021 і 2022 роки для її впровадження.
«Концепція безбар’єрності втілює ідею суспільства, яке не знає обмежень. Вона виражає готовність до створення умов, де кожен зможе почуватися затишно. Для реалізації цього Плану дій ми зібрали потужну команду, до якої увійшли як представники влади, так і члени громадськості. Я б охарактеризувала це не як План дій, а як План змін. Це стосується змін, що можуть бути реалізовані протягом наступних двох років і повинні сприяти перетворенню безбар’єрності в загальноприйняту норму», – зазначила Олена Зеленська, перша леді України.
“Довідник безбар’єрності” – гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Він створений за ініціативою першої леді України Олени Зеленської у співпраці з ГО «Безбар’єрність», іншими громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.
Структура Довідника включає в себе чотири розділи: “Складові безбар’єрності”, “Правила мови”, “Словник” та “Безбар’єрний календар”.
Розділ “Складові безбар’єрності” простою та доступною мовою розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо.
У розділі “Правила мови” наведені та пояснені принципи безбар’єрної мови – мови, у якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до людини.
У розділі “Словник” зібрані поняття, які некоректно вживати стосовно різних людей. Тут пропонуються варіанти, як говорити правильно і пояснюється, чому саме так.
Розділ “Безбар’єрний календар” розповідає про важливі дати, визначні і пам’ятні дні та пояснює, як їх відзначати, та коли привітання є недоречними.
Детальна інформація за посиланням: https://bf.in.ua/.
В українському суспільстві існує комплекс обмежень для різних груп у можливостях безбар’єрного доступу до інфраструктури, транспорту, зайнятості, освіти, отримання публічної інформації, послуг із боку держави та бізнесу тощо.
Новий курс на Дія.Цифрова освіта ознайомить глядачів з основними принципами безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій. 21 грудня 2021 року Міністерство цифрової трансформації презентувало новий освітній курс «Безбар’єрна грамотність».
Про що курс?
- що таке безбар’єрність
- що саме спричиняє бар’єри
- кого стосується безбар’єрність
- чому варто уникати стереотипів та упереджень
- чи готові українці долати бар’єри
- чому ми як суспільство потребуємо безбар’єрності
- чому безбар’єрність — це спільна справа
Безоплатно подивитися курс можна на порталі Дія.Цифрова освіта за посиланням –https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy.
Курс Міністерства цифрової трансформації України створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської в партнерстві з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності, ГО «Безбар’єрність», представниками громадянського суспільства та експертами за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
– з метою забезпечення інформаційної, суспільної та громадянської безбар’єрності, створення рівного доступу до культурного життя 20 березня 2025 року хорова капела ім. Л.М. Ревуцького виступила з концертом у школі-інтернаті для дітей з вадами розвитку. Захід є традиційним та має патріотично-освітній і терапевтичний вплив;
– 18 та 25 березня 2025 року уповноважена особа з питань безбар’єрності капели заступник генерального директора Петренко Лариса Миколаївна пройшла навчання з питань безбар’єрності, а саме освітній методично-практичний курс “Безбар’єрність у закладах культури та освіти”, організований Київським міським центром народної творчості та культурологічних досліджень.
Заходи з реалізації безбар’єрного простору
протягом 2024-2026 років
Національний тиждень безбар’єрності в Україні (19–25 травня 2025 року)
В Україні триває інформаційна кампанія — Національний тиждень безбар’єрності, що має на меті привернути увагу суспільства до важливості створення інклюзивного простору. Ця ініціатива реалізується в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного середовища до 2030 року, започаткованої за підтримки першої леді Олени Зеленської.
У квітні 2025 року Уряд затвердив оновлений План дій на 2025–2026 роки, що охоплює ключові сфери: освіту, охорону здоров’я, цифрову трансформацію, інфраструктуру та комунікації.
Безбар’єрність — це не лише фізична доступність, а й рівний доступ до інформації, особливо для людей з порушеннями слуху, зору чи когнітивними особливостями. Відтак, медіа мають ключову роль у поширенні коректного, доступного й неупередженого контенту.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення у співпраці з громадськими організаціями розробляє практичні рекомендації для медіа:
щодо коректного висвітлення тематики інвалідності,
вживання відповідної термінології,
недопущення дискримінаційних висловлювань.
Також важливою є підтримка журналістів з інвалідністю, зокрема тих, хто постраждав під час виконання професійних обов’язків у воєнних умовах. За результатами опитування, щонайменше 6% працівників медіа отримали інвалідність під час роботи — ця цифра, ймовірно, занижена через складні умови збору даних.
У партнерстві з ЮНЕСКО готується запуск спеціального проєкту на підтримку українських журналістів — «Стійкість та добробут медіапрофесіоналів у час війни».
Моніторинг телебачення засвідчує поступ: зростає кількість телеканалів, які додають субтитри, жестову мову, аудіоописи. Загальнонаціональний аналіз охопив 35 телеканалів.
Також стартував проєкт «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство», покликаний активізувати діалог між медіа, громадськістю та регулятором.
Упродовж тижня по всій країні відбуваються просвітницькі заходи, мистецькі ініціативи та публічні обговорення, що сприяють формуванню культури рівності, поваги та людської гідності — незалежно від віку, статі, стану здоров’я чи соціального статусу.
